ІНТЕРВ'Ю

•  ЛЄНА БАССЕ: Привіт, мене звуть Лєна Бассе, Дей Найт Тіві.

• ТІМОТІ ШАЛАМЕ: Приємно познайомитись, як ви?
  ЛЄНА БАССЕ: Дякую, Вітаю вас із заслуженими номінаціями.
  ТІМОТІ ШАЛАМЕ:  Щиро дякую! Ви сьогодні рано встали?
  ЛЄНА БАССЕ:  Так, дуже рано, о 5 ранку.
  ТІМОТІ ШАЛАМЕ:  Ого, напевно, втомилися.

• ЛЄНА БАССЕ:  Так! Але вчора мені вдалося знову подивитися ваш фільм «Марті Супрім» на великому екрані, і ваша гра мене просто вразила. Вдруге це виглядало навіть драйвовіше. Я бачила, як Марті швидко рухається, як швидко він каже і як швидко реагує. Спостерігати за Марті – це майже як дивитися настільний теніс але у людській подобі. Ви чудово вжилися в роль, і ось мені цікаво, а ви й у реальному житті такий самий?

• ТІМОТІ ШАЛАМЕ: Ну, в тій мірі, де ти актор і твій інструмент — це ти сам, то так. Але взагалі, ця роль — як суміш Баришнікова, Баланчіна та Енді Кауфмана в одному флаконі. А ще там замішані Уго Кальдерано, Тімо Болль та Майкл Джордан. Отак я це бачу. Іноді мій процес менш структурований: я просто намагаюся бути як губка і вбирати все, що мене надихає. І я звичайно ж дуже вдячний, що ви подивилися фільм двічі, тому що він того заслуговує. Рівень деталізації та самовіддачі не лише акторів, а й усієї команди, режисера Джоша Сафді – все це просто вражає. Та ви подивіться лише на обличчя людей у масовці — а там їх близько шестисот осіб. Джош особисто проводив кастинг кожному з них. Якщо ви кіноман-перфекціоніст, то в історичних фільмах часто помічаєте сучасні стрижки чи якісь речі, які вибиваються із загальної атмосфери. А тут рівень опрацювання був просто колосальним.

• ЛЄНА БАССЕ:   Так, звичайно! Зовні Марті дуже швидкий і навіть агресивний, але всередині він уразливий, майже як дитина. Як ви вважаєте, що рухає їм сильніше: бажання, страх чи жага бути побаченим?
• ТІМОТІ ШАЛАМЕ: Та ви вже все ідеально сформулювали — мені здається, що це все разом узяте. Його амбіції та бажання – це протилежність страху. Це центральна напруга у його житті. Саме тому зовнішній вигляд персонажа був такий важливий: ці товсті окуляри. Насправді я ще й носив контактні лінзи, які псували мені зір, а зверху — справжні окуляри, щоб почуватися більш обмеженим, ніж зазвичай. Ми також трохи «зіпсували» мені шкіру, додали деталей, щоб Марті виглядав не як гарненький юнак, а як людина, яка страждає. Коли в тебе є атлетичний дар і ти віриш, що ти найкращий, але твоє життя цього не відбиває, ти створюєш цей образ «над людини» і женешся за ним.

•  
  Найчарівніше в цьому фільмі - на відміну від наших з вами життів, де комерція в чомусь нас обмежує - це те, що пристрасть Марті - вона чиста. Він не намагається заробити на настільному тенісі. Він просто найкращий, і йому потрібно, щоб світ це зрозумів.Саме тому настільний теніс – чудова метафора. Це не фільм про співака, який стає відомим. Цей хлопець просто хоче відбивати маленьку пластикову кульку туди-сюди.

• ЛЄНА БАССЕ:  Повинна сказати, фінальна сцена ідеальна. У мене були сльози на очах.
• ТІМОТІ ШАЛАМЕ: Неймовірно!
• ЛЄНА БАССЕ: Це було чудове завершення фільму. Що ви відчували під час зйомок цієї сцени?
• ТІМОТІ ШАЛАМЕ:  Це було зворушливо. але Ми не закінчували зйомки саме цією сценою, її було знято десь за 10–20 днів до фіналу. Але це було неймовірно емоційно. до речі Мені виповнилося 30, і в такі моменти розумієш: «Чорт забирай,а час летить». Мені подобається, що ви сказали, що це не зовсім спортивний фільм. бо Спортивні фільми часто схожі один на одного за структурою. А «Марті Супрім» — це як комета, яка промайнула повз.